Кулеба прокоментував ситуацію навколо консульських послуг: Міністерство закордонних справ не могло діяти в супереч основним принципам державної політики.

Колишній міністр висловив свою думку щодо ситуації, що виникла внаслідок зупинки з 23 квітня 2024 року українськими дипломатичними установами за кордоном прийому заяв на оформлення нових документів для чоловіків.

Скандали щодо обмеження консульських послуг для чоловіків за кордоном, які не вщухали аж до травня 2024 року, були спричинені, зокрема, ситуацією із законом про мобілізацію, що тоді готувався в Україні.

Про це йшлося у розмові колишнього очільника МЗС Дмитра Кулеби із журналісткою Раміною Есхакзай.

Колишній міністр розкрив причини, які викликали реакцію Міністерства закордонних справ на активні дискусії в соціальних мережах, численні скандали і конфлікти в консульствах, а також потік чуток щодо майбутніх намірів українського уряду.

"Громадяни, які перебувають за межами країни, можуть отримати необхідні послуги в двох установах: дипломатичних представництвах або в офісі ДП "Документ". Дипломатичні представництва підпорядковуються Міністерству закордонних справ, тоді як ДП "Документ" належить до сфери Міністерства внутрішніх справ. Однак у ДП "Документ" виникли певні труднощі, через що люди, які раніше масово зверталися туди за документами, почали висловлювати невдоволення. На той час консульства працювали у звичайному режимі, але для тих, хто був незадоволений ситуацією, все зливалося в одну картину, адже за всі події за кордоном, в їхньому розумінні, відповідальність несе МЗС. Тому ця накопичена проблема обрушилася на нас," — згадує Кулеба.

Він також пояснив свою реакцію на резонанс, що спричинила дана ситуація.

Що ж насправді відбувається? Громадяни України, ознайомившись з новинами про новий закон щодо мобілізації, почали активніше займатися оформленням своїх документів. У той же час, інші українці, які перебувають у країні, не можуть уникнути взаємодії з державними структурами, просто змінивши свої документи. Питання справедливості стало вкрай актуальним. Я опинився в ситуації, коли, з одного боку, чоловіки призивного віку, які знаходяться за кордоном, намагаються уникнути можливого призову, прискорюючи оформлення документів, а з іншого – українські чоловіки, які ще не підлягають мобілізації, та ті, хто знаходиться на фронті і ризикує своїм життям заради Батьківщини. Це викликало запит на справедливість. Серед українських медіа поширилося невдоволення, а також виникла напруга між тими, хто залишився в Україні, і тими, хто за її межами. Постало питання вибору. Влада завжди пов'язана з прийняттям рішень. Я завжди прагнув приймати максимально справедливі рішення, наскільки це можливо в реальних умовах, — зазначив Кулеба.

Він також зазначив, що Міністерство закордонних справ не могло діяти всупереч державній політиці, яка полягала в розробці законодавства щодо мобілізації.

В ДП "Документ" вже виникли труднощі з видачею документів, тоді як МЗС, здається, існував у своїй власній реальності. Я спокійно ставлюся до критики, адже в житті бувають моменти, коли неможливо задовольнити всіх, інакше можна втратити власну сутність і віру в свої принципи. Були ситуації, коли тиск обставин змушував приймати важливі рішення. Ще до початку війни я відвідував різні кабінети, наголошуючи на необхідності закону про множинне громадянство і нової політики для українців за кордоном. Ми розробили концепцію та стратегію, які я представив президенту в цьому році, коли займав посаду міністра. Я щиро переконаний, що українці повинні залишатися єдиними. Між нашими правами та обов'язками щодо держави Україна немає жодних протиріч. Врешті-решт, закон був ухвалений, послуги ДП "Документ" і консульств почали функціонувати, тому все відбувається відповідно до чинного законодавства, -- зазначив Кулеба.

Нагадуємо, що новини про тимчасове зупинення консульських послуг для чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном, викликали значний резонанс серед українців, що виїхали в інші країни. У відповідь на це Дмитро Кулеба висловив свої думки щодо обмежень консульських послуг, підкресливши, що у ситуації повномасштабної війни пріоритетом залишається захист інтересів держави.