"Податок на яйця": чому в СРСР примушували сплачувати за відсутність дітей

Цей податок проіснував до моменту розпаду Радянського Союзу.

У СРСР існувало багато дивних законів та стереотипів, не виключенням став і податок на бездітність. Так, в радянські часи холостяки та бездітні люди старше 20 років мали виплачувати у держбюджет додаткові кошти.

"Телеграф" поділиться інформацією про розмір податку на бездітність у СРСР та його альтернативні назви.

У радянські часи неодружені та бездітні люди старше 20 років мали сплачувати податок у 6% від зарплатні щомісяця, десь 6-9 рублів на той час. Цю виплату у народі прозвали "податок на яйця".

Водночас, якщо зарплатня становила менше ніж 70 карбованців податок не стягувався. Від нього людина могла звільнитись після народження або встановлення дитини. При цьому, якщо єдина дитина у сім'ї загинула, то податок починався стягуватись знову, теж стосувалось набуття повноліття.

Отже, якщо жінка стала матір'ю в 20 років, а в 38 її старшій дитині виповнюється 18 років, і в сім'ї немає молодших дітей, то подружжю доведеться сплачувати податок на бездітність. Цей податок стягувався з чоловіків у віці від 20 до 50 років, а з жінок — від 20 до 45 років.

Також в 1949 році для жителів селищ розмір податку було збільшено. Тому ті, хто не мав дітей, платили 150 рублів на рік, а ті, у кого був лише один спадкоємець - 50 рублів, за двох дітей сума зменшувалася до 25 рублів.

На думку ряду експертів у сфері політики, "податок на яйця" не був спрямований на стимулювання народжуваності, а слугував лише одним із способів поповнення бюджетних надходжень.

Водночас за несплату податку стягувалась додаткова пеня та утворювався борг, який примушували погасити. Також студенти та певні категорії громадян мали пільги на сплату "податку на яйця".

Раніше "Телеграф" розповідав, навіщо в СРСР зробили понеділок першим днем тижня.