Українці визначили міста з найсприятливішим економічним середовищем.

Цю інформацію озвучила Олена Шуляк, голова комітету Верховної Ради, що займається питаннями організації державного управління, регіонального розвитку та містобудування, як повідомляє РБК-Україна, посилаючись на її заяву.

Вона зазначила, що, попри близькість до епіцентру воєнних дій і щоденні обстріли, українці вважають найбільш пристосованою до умов війни економіку Харкова. Так вважає 70% опитаних українців. На другому місці Вінниця - так вважають 64% опитаних. На третьому місці Луцьк і Київ - 65%. На четвертому Чернігів - 64%.

"Як ми бачимо, близькість або віддаленість міст від фронту, а також ризики обстрілів не завжди впливають на економічну активність. Харків і Чернігів - міста, які зазнають нищівних атак. Але економіку цих міст вважають пристосованою. Натомість, віддалені від фронту Чернівці і Ужгород - у топі міст, з найменш пристосованою до війни економікою. Так вважають 53% і 54% опитаних українців. Також непристосовані за цим показником Полтава і Кропивницький - 45% і 49%", - зауважила Шуляк.

За її словами, одним з найпоказовіших критеріїв у цьому плані є відкриття бізнесу - в деяких містах це відносно просто, в інших - навпаки. Зокрема, зробити це відносно легко у Рівному - так вважають 41% опитаних, в Ужгороді - 37% опитаних, у Хмельницькому - 36%. А от найскладніше це зробити у Миколаєві - 23% опитаних, Запоріжжі - 25% і Полтаві - 25%.

Цікаво зазначити, що Київ, Львів і Дніпро не потрапили до списку міст, де створення нового бізнесу є простим процесом, вільним від бюрократичних та корупційних перешкод. Наприклад, лише 31% мешканців Києва вважають, що в їхньому місті легко розпочати бізнес, у Львові цю думку поділяють 29% респондентів, а в Дніпрі - 32%, - зазначила Олена Шуляк.

Вона підкреслила, що вивчення економічної активності та потенціалу є першим кроком, на який громадам слід звернути увагу при розробці програм комплексного відновлення (ПКВ). Окрім того, економічні фактори поряд з демографічними стануть ключовими при ухваленні рішень про відновлення повністю знищених населених пунктів. Це закріплено в законодавчій основі, що стосується відновлення, в рамках законопроєкту "Про основні засади відновлення".

"Основна мета законодавчої бази полягає в забезпеченні ефективного, прозорого та підзвітного відновлення України, зменшенні втрат, завданих збройною агресією з боку рф, а також у сприянні стабільному економічному зростанню. Цей законодавчий механізм також має на меті створення безпечних, соціальних і фінансово-економічних умов для українських громадян. Впровадження цього інструменту надасть можливість подолати наслідки війни та закласти основи для соціально-економічного розвитку, поліпшити умови життя населення і бізнесу", - резюмувала парламентарка.