Прийняли рішення, що відповідальність лежить на Кудрицькому. Чи дійсно ми готові здійснити такий експеримент на порозі зими?


Фахівець з інвестицій та фінансів про небезпеки, пов'язані з втратою роботи

Куди летить наша енергетика?

Саме туди прямує. І не через обстріли. Обстріли – це об'єктивна реальність, що створює ризики для енергосистеми. Швидше, через чергову спробу завдати собі шкоди.

Кажуть, на Ставці вирішили звільнити Кудрицького, голову Укренерго. Принести у жертву колективному українцю, який страждає від відключень світла і не розуміє причинно-наслідкових зв'язків між рекордними обстрілами і позаплановими відключеннями.

Тому зібралась ставка і звільнила.

Це нове слово в реформі корпоративного управління. До біса всі ці наглядові ради, складні системи важелів і противаг. Зайве то все. То рептилоіди придумали. В'яжуть по руках і ногах і не дають приймати прості рішення.

А от звільнили Кудрицького — і відразу ж дали людям світло. Справжній Прометей, що дарує вогонь. А ці нудні наглядові ради лише заважають. Тим паче, що характер пошкоджень такий, що безліч дрібних проблем можна вирішити за тиждень-другий.

Західні союзники наполягають на реформах? Нехай вони йдуть геть. Ми самі краще розуміємо, що робити...

Вигадали нам тут якісь правила розповідати. Вимагають, щоб ми руки перед їжею мили. Хто вони такі взагалі...

Євроінтеграція? Вимоги? Нехай витримують.

А як щодо втрати довіри? Хіба це вперше трапляється?

Не варто хвилюватися. Тим більше, кошти Укренерго вже залучило, трансформатори запасли... наразі вистачить... а про решту подумаємо завтра... чи взимку... довгими темними зимовими вечорами буде достатньо часу для роздумів...

А наразі вирішили, що відповідальність лежить на Кудрицькому. Як говорять класики: "ти винен тільки в тому, що я голодний". Це наш випадок. Адже багатьом потрібно десь їсти. А далі все просто.

Якщо винесено рішення про винуватість, то покарання неминуче. Немає сенсу вагатися чи радитися з якоюсь Наглядовою Радою. Це не актуально зараз.

У чому винен? Росіяни змогли уразити елементи енергосистеми, використавши касетні боєприпаси. А де в цей час був голова Укренерго? Чому не на місці? Чому з биткою не бігав по об'єктах і не відбивав кожен маленький боєприпас? Винен. Однозначно. Є такі прості об'єкти, 100 на 300 метрів. Що за проблема їх прикрити. Дрібниця.

Чи була Укренерго готова до атак? Безумовно. Як генерал готується до війни, що вже відбулася. Вони передбачали удари дронами і мали відповідні заходи захисту. Проте проти безпосередніх ракетних ударів по трансформаторах мало що можна вдіяти. Нова стратегія і касетні боєприпаси? Цікаво, чи існує взагалі ефективний захист від них. Окрім, звісно, єгипетських пірамід, які коштують стільки ж, скільки тисяча трансформаторів, і повинні були б їх захищати.

Але це все привід. Не причина.

А яка ж тоді ця причина? Чи причини?

Цей Кудрицький не вписується в колектив. Коли всі мають корупційні скандали, у нього їх немає. Це ненормально. Він не грає за правилами команди. Відрізняється. Йде проти течії колективу. Такі речі не залишають без наслідків.

Англійською розмовляє? Безперечно, шпигун! Агент ЦРУ. Про це ще Баканов повідомляв, і Дубінський підтвердив. Розмовляє англійською — агент рептилоїдів, Сороса і когось там ще.

Його обожнюють наші західні союзники та журналісти-розслідувачі? Це взагалі вкладається в голові у звичайної людини? Це явна ознака того, що з ним щось не в порядку. Інтелігент, та ще й який...

Ну і де він був в березні 2022 року? Скіки в нього скальпів кадирівців? Нема чим похвалитися? Ото ж бо і воно...

Беззаперечне звільнення...

Якби це була історія виключно про кар'єру пана Кудрицького, ситуація не була б настільки критичною. Несправедливою, але не катастрофічною. Проте мова йде про питання національної безпеки. Росіяни вже неодноразово атакували нашу енергосистему і, на жаль, це не останній раз. Будуть нові обстріли, нові проблеми, особливо в зимовий період. Ми потребуватимемо допомоги, а для ефективної підтримки потрібна довіра тих, до кого ми звертаємось. Це стосується і постачання обладнання, і імпорту, який нерідко нас рятує, і фінансування, яке зараз охоче надається завдяки довірі до нашого менеджменту.

А що станеться, якщо втрата довіри стане реальністю? Чи дійсно ми готові провести над собою такий експеримент напередодні цієї зими?

Related posts