ISW: Путін демонструє, що його не хвилює досягнення миру в Україні.
Російський президент Володимир Путін продовжує демонструвати, що він не зацікавлений у припиненні вогню в Україні шляхом переговорів, й натомість "відданий досягненню своєї мети знищення української державності".
Таку оцінку було опубліковано американським Інститутом вивчення війни (ISW) у їхньому свіжому звіті про ситуацію в Україні, датованому 31 жовтня.
У своєму аналізі ISW, зокрема покладається на повідомлення видання Bloomberg, яке мало можливість поспілкуватись із президентом Сербії Александром Вучичем.
За інформацією, в перших числах жовтня Вучич вперше за останні два з половиною роки провів бесіду з Путіним, під час якої обговорювалася проблема припинення вогню в Україні.
"Путін відповів, що Росія виконає всі цілі своєї "спеціальної воєнної операції" в Україні, маючи на увазі, зазначають в ISW, "руйнування української державності та уряду".
ISW також звернув увагу на те, що Путін відкинув будь-які можливості для мирних переговорів про припинення вогню під час пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Обраном, що відбулася 5 липня цього року. Путін підкреслив, що таке перемир'я надасть Україні шанс на перегрупування та переозброєння.
Тим часом інститут вважає, що саме Росія може отримати переваги від припинення вогню за домовленістю й зі збереженням теперішньої лінії зіткнення.
Таке перемир'я, підсумовує ISW, "дасть Кремлю час для подальшої радикалізації та мілітаризації російського суспільства проти України, а російській армії - час відпочити та відновитися, ймовірно, перед майбутнім нападом на Україну".
У той же час, раніше президент Путін висловлював підтримку мирної ініціативи, запропонованої Китаєм і Бразилією, яка містить шість пунктів і була озвучена в травні цього року. Ця ініціатива, зокрема, закликає до "утримання від розширення конфлікту, уникнення ескалації бойових дій і відмови від будь-яких провокацій з боку учасників".
Пропозиція включає організацію "міжнародної мирної конференції, яку визнають як Росія, так і Україна".
Ця ініціатива не передбачає виведення російських військ з території України, тому суперечить "формулі миру" Зеленського і викликала осуд союзників України.
Українські дипломати підкреслили, що основна мета цієї ініціативи полягає в тому, щоб "перешкодити Росії зазнати поразки" у конфлікті.
"Це дозволило б Росії продовжувати бойові дії з нинішньою інтенсивністю, а також [продовжувати] окупацію території України", - пояснило раніше суть китайсько-бразильської ініціативи видання Politico.
Крім того, видання Financial Times нещодавно повідомило, посилаючись на анонімні джерела, включаючи українських чиновників, що Україна і Росія знаходяться на початковому етапі діалогу щодо можливого припинення взаємних атак на енергетичну інфраструктуру обох країн.
"Розпочалися попередні обговорення щодо можливого відновлення, -- наводить слова дипломата, якого цитує FT, і який, за інформацією видання, обізнаний про хід переговорів. -- В даний час ведуться дискусії стосовно енергетичних об'єктів."
За даними джерела, Україна та Росія нещодавно знизили активність атак на енергетичну інфраструктуру одна одної внаслідок угоди, що була укладена між розвідувальними службами обох країн.
Окрім того, в публікації йдеться про слова одного з колишніх високопрофільних представників Кремля, який зауважив, що Путін навряд чи буде готовий до укладення миру, поки російські війська не зможуть остаточно витіснити українські сили з Курщини, де на даний момент вони контролюють приблизно 600 квадратних кілометрів території.
"Поки [українці] топчуть землю в Курську, Путін буде бити по енергетичній інфраструктурі Зеленського", - цитує видання колишнього російського посадовця.
Відповідаючи на запит FT, прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 30 жовтня підкреслив, що навіть у найбільш шанованих ЗМІ можна зустріти велику кількість фальшивих новин, які "не мають жодного зв'язку з дійсністю".
У той же час Москва стверджує, що прагне до миру, проте висуває вимоги, які Київ вважає неприйнятними, зокрема, це включає відмову від контролю над чотирма регіонами та відмову від бажання приєднатися до НАТО.
