Полномочия прокурора высшей инстанции по аннулированию решения о прекращении уголовного дела и определению сроков досудебного следствия - мнение Общественной палаты Конституционного суда.

Объединенная палата Кассационного уголовного суда изменила позицию, ранее выраженную коллегией судей, по делу, в котором рассматривались полномочия прокурора высшей инстанции на отмену решения о закрытии уголовного производства, а также вопросы, касающиеся сроков досудебного расследования. Судья Кассационного уголовного суда Верховного Суда Наталья Антонюк сообщила о принятии соответствующего постановления от 9 сентября 2024 года по делу №759/7254/22 (производство № 51-532кмо24) через свои социальные сети. На данный момент это постановление еще не опубликовано в Реестре судебных решений.

Таким образом, согласно её заявлению, вывод ОП КУС ВС относительно применения части 6 статьи 36 и статьи 219 УПК, касающийся расчета срока досудебного следствия после отмены прокурором высшей инстанции решения о прекращении уголовного дела, в рамках которого подозреваемому было вручено уведомление о подозрении, выглядит следующим образом:

Прокуроры высшего ранга (такие как Генеральный прокурор, главы областных и окружных прокуратур, а также их первые заместители и заместители) обладают правом аннулировать решения прокуроров более низкого уровня о прекращении уголовных дел, в которых подозреваемые были уведомлены о своем статусе, в рамках сроков досудебного следствия, установленных статьей 219 УПК.

(2) период с момента принятия прокурором постановления о закрытии уголовного производства, в котором лицо было уведомлено о подозрении, до момента отмены такого постановления прокурором высшего уровня не засчитывается в срок досудебного расследования.

Обставини справи

Важливо зазначити, що, згідно з ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 червня 2024 року, яка стосується передачі цієї справи на розгляд Об'єднаної палати ККС, ситуація виглядала наступним чином.

Святошинський районний суд Києва 29 червня 2023 року постановив закрити кримінальну справу, відкриту 14 січня 2022 року, за звинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу. Це рішення було прийнято на основі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу. Апеляційний суд залишив без розгляду апеляцію прокурора.

Прокурор звернувся з касаційною скаргою, у якій зазначив, що:

- суд першої стадії:

- неправильно обчислив строки досудового розслідування та безпідставно закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК;

- не врахував того, що постанова про закриття кримінального провадження від 1 березня 2022 року була винесена у зв'язку з неможливістю подальшого проведення досудового розслідування та отримання доказів для доведення винуватості особи в суді через повномасштабне вторгнення та воєнний стан;

- суд апеляційної інстанції:

- неналежно оцінив аргументи апеляційної скарги прокурора та виніс ухвалу, що не відповідає вимогам статті 419 Кримінального процесуального кодексу.

Мотивація суду для передачі справи.

Колегія суддів Першої судової палати вирішила, що необхідно передати питання на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду.

Так, Третя судова палата Касаційного кримінального суду у постанові від 3 квітня 2023 року (справа № 367/1335/21) зробила висновок, зокрема, про те, що у разі скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками в межах строків, передбачених ст. 219 КПК, постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття кримінального провадження до її скасування враховується у строки досудового розслідування. Кримінальним процесуальним законом не передбачено права скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особу повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК.

Однак колегія суддів Першої палати Касаційного кримінального суду вважає за доцільне відхилитися від наведеного висновку стосовно застосування правових норм у подібних ситуаціях, враховуючи наступне.

Як можна побачити з документів кримінальної справи,

- 14 січня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу;

11 лютого 2022 року в рамках кримінального провадження була висунута підозра щодо скоєння злочину, що передбачений частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу.

1 березня 2022 року прокурор Київської міської прокуратури прийняв рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного, посилаючись на пункт 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу.

- 27 травня 2022 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури скасовано постанову про закриття кримінального провадження.

Відповідно до частини 1 статті 219 Кримінального процесуального кодексу (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), термін досудового розслідування починає обчислюватися з моменту внесення даних про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і триває до дня, коли до суду подається обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових медичних або виховних заходів, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або до моменту ухвалення рішення про закриття кримінальної справи.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 219 КПК).

Згідно з частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу, вчинене кримінальне правопорушення класифікується як тяжкий злочин відповідно до статті 12 цього ж кодексу. Враховуючи положення статті 219 Кримінального процесуального кодексу, тривалість досудового розслідування у цій справі становила вісімнадцять місяців.

Заступник керівника Київської міської прокуратури постановою від 27 травня 2022 року скасував постанову від 1 березня 2022 року прокурора відділу Київської міської прокуратури про закриття цього кримінального провадження.

Колегія суддів підкреслює, що реалізація цілей кримінального провадження, спрямованих на захист особи, суспільства та держави від злочинних діянь, а також забезпечення швидкого, всебічного та об’єктивного розгляду справ, не повинна залежати від того, чи було особі висунуто підозру. Навіть після оголошення підозри, важливість виконання цих завдань залишається на високому рівні.

Завдання, які стоять перед кримінальним провадженням, повинні виконуватися з однаковою увагою як на етапі повідомлення особи про підозру, так і під час притягнення її до кримінальної відповідальності. Це стосується не лише тих аспектів, на які вказала колегія суддів Третьої судової палати, а й інших, що зазначені у статті 2 Кримінального процесуального кодексу: захист прав, свобод і законних інтересів всіх учасників кримінального процесу; забезпечення швидкого, всебічного та неупередженого розслідування і судового розгляду, щоб жодна невинна особа не стала обвинуваченим або засудженим, жодна особа не піддавалася необґрунтованому процесуальному тиску, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалися належні правові процедури.

Окрім цього, право особи на швидкий розгляд обвинувачення у випадку скасування рішення про закриття кримінального провадження, з урахуванням періоду, що минув, не може бути автоматично визнане порушеним або обмеженим.

Критерії, що використовуються для оцінки розумності термінів кримінального провадження, включають: складність самого провадження, яка оцінюється з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та злочинів, що розглядаються, а також обсягу та характеру процесуальних дій, необхідних для проведення досудового розслідування; поведінку всіх учасників кримінального процесу; а також способи реалізації повноважень слідчим, прокурором і судом (ч. 3 ст. 28 КПК).

У кримінальному провадженні, що було предметом розгляду колегії суддів Третьої судової палати, як і в цій справі, ключовим критерієм для визначення розумності строків провадження є спосіб здійснення прокурором своїх повноважень в частині скасування постанови про закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування.

Прокурор має право анулювати рішення слідчого або дізнавача про закриття кримінальної справи за власною ініціативою протягом двадцяти днів. Це також можливо зробити на підставі скарги від заявника або потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови (ч. 6 ст. 284 КПК).

Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право скасовувати постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК.

Розумні терміни не можуть перевищувати строки, встановлені Кримінальним процесуальним кодексом для виконання певних процесуальних дій або ухвалення конкретних процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК). Коли прокурор ухвалює законне рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження в межах строків, визначених законодавством, він діє у рамках розумних термінів. Тому в такій ситуації немає підстав стверджувати, що порушується право особи на оперативний розгляд обвинувачення.

Виходячи з наведених аргументів, колегія суддів Першої судової палати ККС вважає, що здійснення прокурором своїх законних повноважень щодо скасування рішення про закриття кримінального провадження не може служити підставою для виключення періоду між моментом закриття провадження та скасуванням відповідної постанови з терміну досудового розслідування.