"П'ять міст із серйозними проблемами". Як Верховна Рада не впоралася з масовою дерусифікацією та які перспективи попереду.
Як Рада провалила перейменування населених пунктів
У квітні до Верховної Ради було подано проект постанови, що передбачає зміну назв населених пунктів у відповідності до вимог закону, який забороняє пропаганду російської імперської політики та сприяє деколонізації топонімів.
До сьогоднішнього голосування профільний комітет рекомендував перейменувати широкий перелік міст, селищ, сіл та районів. Але проект набрав 208 голосів при 226 необхідних. Причому монобільшість дала лише 137 голосів.
Народний депутат від "Голосу" Роман Лозинський, який очолює підкомітет з питань деколонізації та є одним із ініціаторів цього процесу, зазначив, що Верховна Рада втратила унікальну можливість позбавити карту України всього, що було нав'язано з Москви.
"Неформальна група 'депутати московського патріархату' всім можливими способами обманула своїх колег, тому на табло виявилося лише 208 голосів. Це справжня ганьба для України. Це явний реванш", - зазначив він у Facebook.
З числа 75 народних депутатів, які були присутні на засіданні 18 вересня, 18 взагалі не голосували, п'ятеро утрималися від голосування, а троє виступили проти. Найбільше відсутніх голосів було серед представників "Слуг народу" – 40 депутатів, а також у групі "Платформа за життя та мир" – 15 депутатів.
Обурені депутати, скандуючи "Ганьба", заблокували трибуну з вимогою зібрати погоджувальну раду, доручити комітету негайно розглянути постанову, щоб знову винести проект до сесійної зали. До цього часу Рада не працюватиме.
"Наразі безперервні реформи дійшли свого завершення," - підкреслив депутат Ярослав Железняк.
Як йдеться в пояснювальній записці, згідно із законом про деколонізацію, органи місцевої влади та військові адміністрації мали провести консультації з громадськістю та подати на розгляд Ради пропозиції щодо перейменування.
Парламент, в свою чергу, повинен приймати рішення, враховуючи подані пропозиції. Якщо ж пропозиції з місцевих органів влади не надійдуть у встановлений час, то слід звертати увагу на рекомендації Інституту національної пам'яті та Національної комісії з питань стандартів державної мови.
Профільний комітет проаналізував 340 пропозицій, а також рекомендації комісії та Інституту національної пам'яті. У результаті вони запропонували змінити назви 7 районів, 15 міст, 56 селищ та 262 села в 22 областях України.
Пропонуємо ознайомитися з великими населеними пунктами, які планується перейменувати. Також представлені декілька оригінальних варіантів нових назв.
Процес зміни назв часто супроводжується суперечностями навіть на регіональному рівні. У ряді випадків саме громада виступає проти нових назв.
Наприклад, за даними опитування, проведеного у вересні 2023 року, більшість мешканців Южноукраїнська (Миколаївська область) висловила підтримку за нову назву Південноукраїнськ, отримавши понад 3000 голосів. Лише 672 особи були за зміну назви на Гард.
Варто підкреслити, що Гард має зв'язок із козацьким минулим, зокрема з Бугогардівською паланкою Запорізької Січі, чий центр знаходився в Гардові, що розташований поруч із сучасним Южноукраїнськом. Назва "Південноукраїнськ" є фактично калькою з російськомовної версії і несе у собі ідеї, характерні для періоду пізнього Радянського Союзу.
Крім того, з точки зору географії Южноукраїнськ ближчий до географічного центру України. А з точки зору Москви, за розпорядженням якої будувалася Південноукраїнська АЕС, місто розташовується на півдні.
Між мешканцями міста Южне (Одеська область) виникли активні дискусії та суперечки. Відповідно до результатів громадського голосування, яке відбулося у жовтні 2023 року, 77% южненців висловили підтримку назві Південне. Натомість, варіант Порт-Анненталь отримав лише 6,7% голосів, а 6,1% учасників голосування обрали назву Анненталь.
Термін "Аненталь" в буквальному сенсі означає "Долина Анни". Це первісна назва села Біляри, яке нині є частиною Южненської громади. На картах, датованих 1869 і 1955 роками, можна знайти відомості про колоніальні поселення з назвами Анненталь і Ней-Анненталь. У сучасності на цій території знаходиться порт "Південний".
Дискусії щодо перейменування Павлограда (Дніпропетровська область) також набули широкого розголосу. Інститут національної пам'яті у своїх висновках зазначив, що назва міста має зв'язок з ім'ям Павла I, сина російської імператриці Катерини II. Однак місцева адміністрація висловила незгоду з цим трактуванням, стверджуючи, що назва походить від апостола Павла.
У листопаді 2022 року було організовано онлайн-анкетування, до якого долучилися більше 10 тисяч учасників. Приблизно 83% респондентів висловилися проти зміни назви. Це опитування стало найрезонанснішим серед усіх подібних ініціатив.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.
На погоджувальній раді було прийнято рішення відновити процес перейменування, проте лише після того, як будуть ухвалені всі законопроекти, що стосуються ресурсів для бюджету. Як зазначив спікер Ради Руслан Стефанчук, нова постанова матиме інший зміст. У ній не включать "п'ять проблемних міст", перейменування яких викликало найбільше обговорень.
"Це був комплексний проект, де було дуже багато сіл, селищ, районів і саме через це не вистачило голосів. Тому що хтось проти перейменування", - заявив він.
Щодо п'яти населених пунктів, відносно них проведуть окремі дискусії, після чого подадуть постанови з різними варіантами назв. Стефанчук додав, що в першу чергу треба дослухатися до думки мешканців цих міст.
