Сполучені Штати планують розмістити ракети в Німеччині з метою стримування агресії з боку Росії. Ось що відомо про цю ініціативу.

Війна Росії проти України залишається темою виборів у Німеччині. Нова лівопопулістська партія "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ) на земельних виборах у Бранденбурзі 22 вересня знову робить ставку на зовнішню політику. Крім вимоги "менше зброї, більше дипломатії" в Україні, ССВ виступає проти розміщення в Німеччині з 2026 року американських ракет середньої дальності. Партія висуває незгоду на нову американську зброю в Німеччині як умову участі в земельних урядах, хоча зовнішня політика вирішується на федеральному рівні. Голова партії Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) каже, що розміщення ракет "жахливо небезпечне", оскільки робить Німеччину мішенню для Росії.

Опитування прогнозують, що ССВ, яка утворилася після розколу в Лівій партії, на виборах земельного парламенту в Бранденбурзі може набрати близько 14 відсотків і посісти третє або четверте місце. За підсумками нещодавніх виборів у Саксонії та Тюрингії ССВ увійшов до трійки лідерів.

Опитування, проведене наприкінці липня на замовлення телеканалу RTL, виявило, що 74% мешканців Східної Німеччини, які проживають на території колишньої НДР, виступають проти розміщення американських ракет у своїй країні. Загалом, у Німеччині думки з цього питання поділилися майже порівну — 49% виступають проти, в той час як 45% підтримують цю ініціативу.

Плани щодо розміщення американських ракет середньої дальності в Німеччині були оголошені під час саміту НАТО у Вашингтоні в липні 2024 року. У спільній заяві обох урядів зазначалося, що ці ракети є звичайними, тобто неядерними, і стануть частиною так званої Мультидоменної Оперативної Групи (MDTF). В американській військовій стратегії акцентується на інтеграції п'яти різних доменів — наземного, морського, повітряного, космічного та кібернетичного. У Вісбадені, Німеччина, з 2021 року вже розміщується друга група MDTF, тоді як перша функціонує у Сполучених Штатах. Це нова ініціатива в рамках збройних сил США, що має на меті посилити їх присутність у різних куточках світу.

Досліджуйте також: Ракетні системи США в Німеччині. Які погляди має партія канцлера та аналітики?

Основна мета групи у Німеччині полягає в тому, щоб за допомогою інноваційних технологій нейтралізувати російські можливості, які можуть стримувати сили НАТО, зазначили експерти берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) у своєму аналітичному звіті за липень. Вони вважають, що в разі загострення конфлікту Москва намагатиметься завадити розгортанню НАТО шляхом ракетних атак. Однак Альянс міг би ефективно реагувати на ці загрози, розмістивши свої ракети середньої дальності. Наразі ж НАТО не має таких наземних ракет у Європі.

Німецький дипломат і колишній голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішинґер (Wolfgang Ischinger) у подкасті DW "Геофактор" назвав розміщення ракет "правильним сигналом" з метою "показати ревізіоністській Росії, що ми не змиримося з військовою агресією в Європі" і що на можливі "агресивні кроки проти території НАТО" може бути військова відповідь. Американський колега Ішинґера, старший директор Євразійського центру в Atlantic Council і колишній посол в Україні Джон Гербст каже, що США реагують на розміщення ракет на заході РФ, зокрема в Калінінградській області. Про яку відповідь ідеться?

США планують розмістити в Німеччині три типи озброєнь. Перший - балістичні ракети SM-6 (Standard Missile). Це нове покоління ракет. Вони надзвукові, летять високо, їх важко перехопити. Експерти SWP оцінюють дальність SM-6 у 1600 кілометрів. Другий тип - "Томагавки" (Tomahawk). Це модифікація крилатих ракет, які розміщувалися в Європі та в Німеччині у 1980-ті. Вони дозвукові, летять відносно повільно, але низько, огинаючи рельєф місцевості, що ускладнює перехоплення. Можлива дальність - до 2500 кілометрів.

Третій тип ракет залишається найбільш загадковим, оскільки вони все ще знаходяться на етапі розробки. Згідно з інформацією в ЗМІ, ці гіперзвукові системи, відомі як "Темний орел" (Dark Eagle), мають дальність до 3000 кілометрів і здатні перевищувати швидкість звуку в кілька разів. Аналітики з SWP зазначають, що їх практично неможливо перехопити. Усі три типи ракет планується запускати з мобільних установок.

Поява американських ракет у Німеччині нагадує про ситуацію часів "холодної війни", відому як "подвійне рішення" НАТО 1979 року, каже Джон Гербст. Тоді було рішення про розміщення в Європі, зокрема у ФРН, американських ракет "Томагавк" і "Першинг-2" з ядерними боєголовками, а також пропозиція Москві перемовин про контроль над озброєннями. Приводом було розміщення в західній частині СРСР ракет середньої дальності РСД-10 "Піонер" (за натовською класифікацією СС-20). Рішення НАТО призвело до протестів у ФРН, у яких брали участь сотні тисяч. Але ракети розмістили, а переговори між США і СРСР призвели до підписання 1987 року Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). У 2019 році США вийшли з цього договору, звинувативши Росію в його порушенні, що Москва відкинула.

На початку 1980-х років одним з учасників протестних акцій був молодий соціал-демократ Олаф Шольц. Сьогодні, займаючи пост канцлера Німеччини, він підтримує розміщення американських ракет, звинувачуючи Росію у порушенні Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності та загрозі для Європи. Поки що в Німеччині не відбулося масових протестів проти цього рішення.

Хоча в партії Шольца рішення про розміщення ракет викликало суперечки, звучали голоси проти. Керівництво партії підтримало канцлера, дискусія на деякий час вщухла. Проте уряд продовжують критикувати за те, що питання мало обговорювалося. Наукова служба Бундестагу дійшла висновку, що залучати парламент не потрібно, але заклики провести таке обговорення лунають. Цього вимагає і партія ССВ.

Ситуація в епоху "холодної війни" суттєво відрізняється від сучасності, адже тепер не йдеться про розміщення ядерних ракет США в Німеччині, зазначає Ішинґер. Він вважає, що загрози для Берліна в даний час не посилюються. "Німеччина завжди була об'єктом інтересу Росії, і наявність цих систем в цілому не змінює ситуацію", - підкреслює німецький дипломат.

Невдовзі Берлін разом із союзниками по НАТО має намір розробити європейські крилаті ракети з подібними характеристиками. У липні Німеччина, Франція, Італія та Польща офіційно затвердили свою спільну декларацію про наміри.

Ще одна відмінність від "холодної війни" - нинішнє розміщення ракет у Німеччині не супроводжується переговорами про контроль над озброєннями. Ішинґер і Гербст упевнені, що зараз Москва не зацікавлена в цьому. Навпаки. Якби російський президент Володимир Путін пішов на переговори щодо ракет, це послабило б побоювання західних лідерів, а це "не на користь Москві", вважає Гербст. Використовуючи страхи Берліна і Вашингтона, Москва намагається домогтися скорочення західної підтримки України. У майбутньому експерти не виключають таких переговорів.