Стратегічне партнерство з державами Південно-Східної Азії
Україна втретє бере участь у Міжпарламентській Асамблеї АСЕАН, маючи статус спостерігача. Делегація обговорює економічну інтеграцію та мир.
Незважаючи на те, що Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) і Міжпарламентська Асамблея АСЕАН поділяють спільний девіз: "Одне бачення, одна ідентичність, одна спільнота", ці організації функціонують як окремі суб'єкти з власними засновницькими документами та ролями. Проте основна мета обох структур полягає у сприянні політичному, економічному та соціальному розвитку регіону Південно-Східної Азії.
Цього року українська парламентська делегація втретє приєдналася до роботи Міжпарламентської Асамблеї АСЕАН, яка проходила з 17 по 23 жовтня у В'єнтьяні, столиці Лаоської Народно-Демократичної Республіки.
Згідно з Додатком 2 до Статуту АСЕАН, Міжпарламентська Асамблея АСЕАН є єдиним офіційним об'єднанням законодавчих гілок влади держав-членів АСЕАН та зовнішніх партнерів. Згадка про МА АСЕАН у Статуті АСЕАН, ухваленому у 2008 році, не означає, що організацію було створено саме в цей рік.
Асоціація держав Південно-Східної Азії була заснована ще у 1967 році шляхом підписання Індонезією, Малайзією, Філіппінами, Сінгапуром та Таїландом Бангкокської декларації. Ідея міжпарламентської співпраці бере свій початок саме з цього документа.
У 1973 році після візитів парламентських делегацій Малайзії та Сінгапуру до Індонезії був ініційований активний діалог щодо створення міжпарламентського форуму. У межах цієї ініціативи в 1974 році парламент Індонезії направив спеціальні місії до Таїланду, Філіппін, Малайзії та Сінгапуру й отримав підтримку для започаткування міжпарламентського співробітництва.
У 1977 році під час третьої парламентської конференції в Манілі було затверджено та підписано Статут Міжпарламентської організації АСЕАН (AIPO), що стало офіційним стартом її функціонування. У 1990-х роках AIPO зазнала змін і перетворилася на Міжпарламентську Асамблею АСЕАН (AIPA).
З 1979 року AIPO, а пізніше AIPA, ініціювала співпрацю з парламентами-спостерігачами, до яких належать Австралія, Японія та Республіка Корея. Сьогодні щорічні діалоги проходять з 16 парламентами-спостерігачами, серед яких є і Україна.
Згідно з п. 5 статті 9 Статуту МА АСЕАН, Асамблея не має формальних законодавчих повноважень. Проте Генеральна асамблея може ухвалювати рекомендації та резолюції рекомендаційного характеру на основі консенсусу. Питання, щодо яких консенсусу не досягнуто, знімаються з розгляду. Резолюції, як правило, залишають шляхи законодавчого врегулювання на розсуд держав-членів.
Основні завдання МА АСЕАН можна поділити на три ключові категорії:
Відповідно до IV розділу, статті 8 Статуту AIPA, спостерігачами можуть стати парламенти, які отримали акредитаційний лист від Генеральної асамблеї. Цей статус можуть отримати лише національні або регіональні парламенти країн або груп країн, що мають дипломатичне визнання з боку всіх держав-членів АСЕАН.
Спостерігачі можуть брати участь у початковій пленарній сесії Генеральної асамблеї та висловлювати офіційні думки з питань, які їх цікавлять. Діалоги між спостерігачами та Міжнародною асоціацією АСЕАН документуються у протоколі. Водночас, спостерігачі позбавлені права голосування та участі в процесі прийняття рішень.
У серпні 2021 року Верховна Рада України здобула статус спостерігача в Міжурядовій асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Цього року до складу української делегації увійшли:
Головною перевагою Генеральної Асамблеї є можливість проведення особистих зустрічей у форматі "людина до людини". Глава української делегації отримує шанс обговорити з представниками провідних країн Азії не тільки питання економічної інтеграції, але й нагальні глобальні проблеми, такі як реалізація Формули миру України, механізми повернення депортованих українських дітей, а також виклики у сфері продовольчої та енергетичної безпеки.
Слід підкреслити, що в 2023 році Верховна Рада України затвердила Закон, що стосується приєднання до Договору про дружбу та співпрацю в Південно-Східній Азії. У березні відбувся форум "Україна-АСЕАН: перспективи співпраці". Україна має намір здобути статус секторального діалогового партнера в рамках АСЕАН.
