Зеленський проти Путіна або "Паляниці" проти "Калібрів": яким буде діалог про війну і мир

Конфлікт продовжується. І тепер він охоплює не лише Україну, а й Росію. Якщо Київ поступово втрачає контроль над частинами Донецької області, то Москва стикається з втратами в Курській області. Цю інформацію надає ТСН, про що також повідомляють Контракти.UA.

Одні західні ЗМІ пишуть, що Курська операція зірвала заплановані таємні перемовини обох держав у Катарі, інші - що саме цією операцією Україна прагне здобути собі козирі для будь-яких майбутніх переговорів. І поки обидві держави стверджують на неможливості такої розмови, світові політики наполягають на протилежному і навіть вигадують нові "мирні плани". Водночас західні медіа припускають, який вигляд могли б мати переговори і про що саме вони б були.

Чи вдасться представникам України та Росії сісти за стіл переговорів, чи ж їхній "діалог" продовжать ракети "Іскандер" і безпілотники "Паляниця"? Детальніше читайте на ТСН.ua.

Незабаром після початку Курської операції на початку серпня, видання The Washington Post, посилаючись на дипломатичні джерела, повідомило, що цього місяця Україна та Росія планували відправити делегації до катарської столиці Дохи для непрямих переговорів щодо припинення ударів по енергетичній та відповідній інфраструктурі з обох сторін. Посередниками мали виступити катарські представники, які повинні були окремо зустрічатися з українською та російською делегаціями.

Видання WP з посиланням на дипломата, який брав участь у перемовинах, повідомило, що російські чиновники відклали зустріч з офіційними представниками Катару після вторгнення України в Курщину. Московська делегація охарактеризувала це як "ескалацію", заявивши, що Київ не попередив Доху про свої плани здійснити транскордонний наступ. Дипломат зазначив, що росіяни не скасували переговори, а лише запевнили, що їм потрібен додатковий час.

За даними видання, Україна все ж таки мала намір відправити делегацію до Дохи. Однак Катар відхилив цей запит, заявивши, що не бачить сенсу в односторонній зустрічі.

Дипломат повідомив, що протягом останніх двох місяців Доха проводила переговори з Києвом і Москвою щодо мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі. Після цього було досягнуто домовленості про проведення саміту, залишалося лише врегулювати деякі незначні питання. Однак після інциденту в Курську російська сторона відмовилася від подальших переговорів.

Російський джерело, яке спілкувалося з WP, зазначило, що "Путін не буде готовий до переговорів після Курської битви".

Чи усвідомлюєте ви, що наше російське керівництво зазвичай не піддається тиску і не йде на компроміси?

В Офісі президента України у відповідь на запит журналістів повідомили, що саміт у Досі перенесли на "через ситуацію на Близькому Сході", але він все ж відбудеться у форматі відеоконференції 22 серпня. В ОП також зазначили, що після цього Київ проконсультується з партнерами щодо реалізації обговорених питань. Варто зауважити, що офіційних повідомлень про те, чи відбувся цей саміт, не було. Проте ситуація говорить сама за себе: російські війська вже кілька днів поспіль атакують українську енергетичну інфраструктуру, а в самій Росії після нальотів дронів спалахують нові нафтобази.

Видання WP також повідомило, що українські високопосадовці мали різні прогнози щодо результатів переговорів. Деякі оцінювали ймовірність успіху в 20%, тоді як інші прогнозували ще гірші перспективи, навіть якщо б Курська операція не відбулася. За словами українських та західних чиновників, крок Києва назустріч Москві мав на меті частково зміцнити позиції України на майбутніх переговорах.

Аналітики у військовій сфері ставлять під сумнів здатність українських сил утримувати контроль над російськими територіями. Тим часом Москва продовжує здобувати успіхи в Донецькій області на сході України і не відводить свої війська для захисту від нового українського наступу. Хоча Києву, можливо, вдалося покращити свою позицію для майбутніх переговорів завдяки захопленню нових земель, ймовірність швидких мирних переговорів, здається, зменшується, відзначили у WP.

Після виходу цієї статті офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова взялася заперечувати інформацію про те, що прорив Збройних сил України на територію Курщини перешкодив таємним непрямим перемовинам між Києвом і Москвою.

"Нічого не зірвали, адже не було чого зривати. Жодних переговорів, ані прямих, ані непрямих, між Росією та київським урядом стосовно безпеки цивільних об'єктів критичної інфраструктури не проводилося і не проводиться."

Незабаром після того, як їхні колеги опублікували статтю, видання Politico з посиланням на українських посадовців повідомило, що Київ готовий до мирних переговорів з Москвою. Однак ці переговори не будуть проводитися безпосередньо з президентом РФ Володимиром Путіним, а за моделлю "зернової угоди".

"У Києві стає все популярнішим обговорення моделі мирного договору, яка базується на угоді від липня 2022 року, що дала змогу Україні відновити експорт зерна через Чорне море. У цьому дипломатичному форматі Росія та Україна працювали над окремими угодами за посередництва ООН і Туреччини, без прямого контакту між Москвою та Києвом", - зазначало видання Politico.

Автори статті стверджували, що "чорноморська модель" могла б допомогти вийти з цього "тупика".

Українські прагнення ґрунтуються на мирному плані, розробленому президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, який він презентував на Саміті миру в червні 2024 року. Цей план складається з 10 пунктів і охоплює такі питання, як продовольча та енергетична безпека, відновлення територіальної цілісності України та виведення російських військ. Втім, автори статті зазначають, що Києву ще належить подолати довгий шлях.

Йому необхідно працювати над узгодженим мирним планом разом із країнами, які погодилися сприяти реалізації трьох початкових пунктів мирної формули - ядерна та енергетична безпека, продовольча безпека та звільнення полонених. Ці пункти були затверджені на першому мирному Саміті в Швейцарії в червні.

Зеленський хоче, щоб результатом зустрічей стала спільна мирна пропозиція. За ідеєю, дружні до Росії країни-учасники реалізації мирної програми мають представити свої пропозиції Москві під час другого мирного саміту, який Київ хоче організувати до кінця цього року. Однак РФ уже заявила, що не приїде на цей саміт, і назвала українську мирну формулу "абсолютно неприйнятною" для Кремля.

Як повідомляє Politico, українці вирішили, що Росію слід дещо підбадьорити, заявивши, що атаки на її територію завершаться лише після підписання мирної угоди.

"Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що чим швидше Росія погодиться на відновлення справедливого миру, зокрема на основі мирного плану, що веде до такого миру, тим швидше припиняться рейди українських Сил оборони на російську територію."

За інформацією видання The Economist, головною метою Курської операції було відволікання російських військ з Донецької області та створення козирів для будь-яких майбутніх переговорів.

ЗМІ також повідомили, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час підготовки операції в Курській області обговорював деталі лише з обмеженим колом генералів, силовиків та президентом Володимиром Зеленським.

Видання The Guardian нещодавно повідомило, що Україна хоче отримати від західних держав дозвіл завдавати ударів далекобійними ракетами по російській території, щоб схилити Кремль до переговорів про припинення бойових дій. Як вказувалося у статті, Київ розраховує, що застосування англо-французьких ракет Storm Shadow у "демонстраційній атаці" покаже Москві, що її об'єкти можуть бути вразливими для атак, і що це може спонукати Кремль до переоцінки своїх дій.

Високопоставлений український чиновник заявив виданню The Guardian, що Кремль погодиться на серйозні переговори лише тоді, коли усвідомить, що загроза безпосередньо нависає над Москвою та Санкт-Петербургом.

Ця стратегія є ризикованою, тому її не схвалює Вашингтон: там побоюються загострення конфлікту. Зазначимо, що Сполучені Штати постачають окремі компоненти для виробництва Storm Shadow, тому вони також повинні надати дозвіл на їх використання проти Росії.

У своїй нещодавній статті видання Atlantic Council зазначає, що Туреччина прагне сприяти завершенню конфлікту в Україні і, за словами експертів, володіє дієвим планом для цього. Країна демонструє здатність впливати на ситуацію, одночасно підтримуючи відносини як з Росією, так і з Україною. Анкара активно виступає за деескалацію та завершення війни, підтримуючи рівновагу між усіма сторонами конфлікту.

"Автори матеріалу підкреслюють, що не всі війни завершуються явними поразками або перемогами: деякі поступово затухають або досягають стадії затишшя після стратегічного тупика."

В Atlantic Council зазначили, що Туреччина намагається використовувати свою стратегічну позицію між Росією, НАТО та регіональними партнерами, щоб сприяти вирішенню конфлікту та забезпечити гарантії, які запобігатимуть його повторенню.

З огляду на своє стратегічне розташування, Туреччина може запропонувати план, який враховуватиме інтереси США та інших країн НАТО. Турецька стратегія балансування передбачає координацію між країнами Альянсу в регіоні, Росією та союзниками Туреччини, що не є членами НАТО. Це дає змогу стримувати Москву через зміцнення співпраці в галузі безпеки з Києвом та іншими країнами регіону, одночасно підтримуючи дипломатичні зв'язки з РФ, щоб уникнути ескалації.

Автори підкреслюють, що Туреччина намагається знайти компроміс, який дозволив би всім учасникам конфлікту зберегти гідність. Хоча моральний компроміс може здаватися непривабливим, він може виявитися єдиним шляхом до завершення війни.

Повідомляється, що Анкара застосовує підхід "батога і пряника", поєднуючи підтримку українських оборонних зусиль із закликами до мирних переговорів. Останнім часом Туреччина розширила військову співпрацю з Україною, включаючи спільне виробництво артилерійських боєприпасів. Турецькі безпілотники, бронетехніка та інша військова допомога стали ключовими складовими української оборони.

Atlantic Council рекомендує США підтримати Туреччину в її підході до мирного врегулювання. Автори публікації вважають, що спільні зусилля США, НАТО та Туреччини можуть зміцнити оборонні можливості України та сприяти регіональній стабільності. Турецька дипломатія і військовий потенціал можуть стати ключем до завершення війни, але для цього потрібна координація та підтримка з боку міжнародних партнерів.

26 серпня речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що станом на зараз переговори з Україною втратили свою актуальність. Він також назвав не завжди достовірними численні повідомлення у ЗМІ про контакти між державами.

Коментар Пєскова прозвучав у відповідь на публікацію The Washington Post про нереалізовані перемовини в Досі.

А помічник президента РФ Юрій Ушаков заявляв, що пропозиції Москви щодо війни в Україні не анульовані, але наразі, враховуючи ситуацію в Курській області, Москва не розмовлятиме з Києвом:

На даному етапі, враховуючи цю авантюру (українську операцію в Курській області - ред.), обговорення не відбудеться.

Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк 29 серпня заявив, що на даному етапі переговори з Російською Федерацією не забезпечать основ для справедливого й тривалого миру. Він виділив щонайменше три аргументи, чому будь-які розмови з Путіним зараз будуть безрезультатними:

"Кожна війна рано чи пізно завершується, розпочинаються діалоги, укладаються мирні угоди. Єдина перешкода на цьому шляху — конкретна особа... Її прізвище всім відоме і вже залишило кривавий слід в історії", — зазначив Подоляк.

В статті для Foreign Policy Анатоль Лівен, який очолює євразійську програму в Інституті відповідального державного управління Квінсі, зазначив, що останнім часом серед західних політиків, аналітиків, а також у Росії активно ведуться дискусії щодо потенційних варіантів завершення війни в Україні.

Лівен розповів, що нещодавно вів конфіденційні переговори щодо війни з різними членами російської еліти, включаючи дипломатів, науковців, бізнесменів та аналітиків. Експерт зазначив, що лише невелика частина російської верхівки підтримує ідею повної перемоги над Україною, зокрема анексію нових територій або створення проросійського уряду в Києві. Переважна більшість бажає якнайшвидшого припинення бойових дій на поточних позиціях фронту.

Один російський спеціаліст з питань безпеки заявив: "Напад на Курськ може створити для України сприятливі умови, але це не забезпечить остаточної перемоги. Українським силам, ймовірно, доведеться відійти з Курська, проте Росія ніколи не відмовиться від Криму та Донбасу".

Вторгнення українських військових на Курщину спричинило серйозне занепокоєння в адміністрації Путіна. Лівен зазначає, що серед російської еліти мало хто вважає президента компетентним військовим лідером. Однак, значна частина еліти високо оцінює економічні досягнення уряду в умовах санкцій та адаптації промисловості до військових потреб.

Основна причина, чому російські еліти прагнуть досягти компромісу, полягає в їхній впевненості, що Москва не зможе воєнним шляхом захопити великі українські міста, такі як Харків. Тому будь-які окуповані села на Харківщині розглядаються лише як козирі для майбутніх переговорів. Еліти також схильні до компромісу, оскільки вважають, що Росія не здатна здобути повну перемогу без широкомасштабної мобілізації, яка може викликати народний спротив.

Водночас усі, з ким спілкувався автор статті, наголошують, що Росія не може відійти з територій, які вона анексувала в чотирьох українських областях. Більшість із них вважає, що інші регіони, наприклад, Харківщину, можна повернути Україні в обмін на демілітаризацію цих територій. Це могло б сприяти припиненню бойових дій і дало б можливість Путіну заявити, що він забезпечив безпеку російських регіонів, які постраждали від українських обстрілів. Деякі оптимістично налаштовані росіяни допускають можливість обміну територіями між Харківщиною та окупованими частинами чотирьох областей.

Лівен зазначив, що серед його співрозмовників не було розбіжностей у питанні необхідності нейтралітету України. Проте деякі представники істеблішменту серйозно розмірковують, як забезпечити мирне врегулювання без офіційних військових гарантій Заходу та постачання зброї Україні. Обговорюються ідеї мирного договору, ратифікованого Радою Безпеки ООН і БРІКС, а також демілітаризованих зон під охороною сил ООН.

Багато хто вірить, що у разі згоди Заходу на основні вимоги Росії, Москва може піти на компроміс в інших питаннях. Щодо "денацифікації" України, деякі експерти припускають, що Росія могла б прийняти "дружній" уряд у Києві. Вищі кола також розмірковують, що виконання російських умов може обмежитися ухваленням закону про заборону неонацистських партій і символіки в Україні.

Фахівець зазначає, що Путін, ймовірно, визначатиме позицію Росії на переговорах. Його офіційна заява включає пропозицію про негайне припинення бойових дій, за умови, що Україна виведе свої війська з територій, на які претендує Росія, і зобов'яжеться не вступати до НАТО. Хоча це видається малоймовірним, Путін може погодитися на угоду, за якою ці території будуть демілітаризовані під українським управлінням, але їхній статус буде обговорюватися в майбутньому.

Жоден зі співрозмовників Лівена не може сказати точно, що на думці у лідера Кремля. Проте всі сходяться на думці, що, попри помилки Путіна на початку війни, він залишається прагматиком і здатний враховувати військову реальність.

У статті зазначається, що вимоги Росії будуть залежати від ситуації на полі бою. Якщо українські війська зможуть утримати поточну лінію фронту, саме вона стане кордоном для остаточного припинення вогню. В разі їхньої поразки, може відбутися захоплення нових територій.

Чеський президент Петр Павел нещодавно звернувся до світових лідерів, серед яких США, Китай та Європейський Союз, із закликом до спільних зусиль, спрямованих на стимулювання мирних переговорів між Україною та Росією.

Павло припускає, що через кілька років обидві сторони можуть усвідомити, що продовження війни стає неможливим, і настане момент, коли переговори стануть неминучими. Президент Чехії зазначає, що провідні світові держави повинні відіграти ключову роль у цьому процесі, застосовуючи свій політичний, економічний і дипломатичний вплив.

Павел наголосив, що проведення Курської операції може зміцнити позиції України на переговорах. Хоча справедливий мир, на думку політика, має на увазі повернення Україні всіх її територій і компенсацію за завдані збитки, реальність може бути іншою. Президент Чехії допустив, що навіть після переговорів Росія може втримати частину українських територій, які з точки зору демократичних країн вважатимуться тимчасово окупованими.

Речник МЗС Німеччини Себастьян Фішер заявив, що Росія саботує мирні переговори з Україною. Дипломат наголосив, що Київ цілком відкритий для переговорів, натомість Москва відмовилася від участі в наступному Саміті миру, що свідчить про її так звану "готовність" до мирного діалогу.

"Якщо послухати заяви з Москви, там не можна почути жодної готовності до мирних переговорів. Ба більше, вони вимагають анексії кількох українських регіонів, які навіть не контролюють... Якщо дійде до мирних переговорів, Україна має бути достатньо сильною, щоб їх вести, а для цього потрібна, зокрема, зброя", - заявив Фішер.

Під час свого дебютного візиту до України 23 серпня, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив, що "конфлікти не можна вирішити на полі бою. Єдиний спосіб подолати труднощі - це діалог і дипломатичні зусилля".

"Під час мого візиту до Російської Федерації минулого місяця для зустрічі з Володимиром Путіним, я чітко висловив свою позицію: конфлікти не можна вирішувати військовим шляхом. Єдиним ефективним засобом подолання проблем є діалог і дипломатія. Ми повинні негайно почати рух у цьому напрямку. Обидві сторони мають сісти за стіл переговорів і знайти вихід з цієї кризи", – заявив Моді.

Він зазначив, що Індія готова долучитися до зусиль, спрямованих на досягнення миру: "Якщо я, як друг, можу зіграти якусь роль, то я щиро бажаю зробити свій внесок у мирне врегулювання".

Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп назвав себе єдиним, хто допоможе закінчити війну в Україні та запобігти "Третій світовій війні".

Трамп згадав про "прорив у Росії", ймовірно, маючи на увазі Курську операцію:

"Подивіться, що відбувається в Україні. Вони наступають у Росії. Ви отримаєте Третю світову війну".

Після перемоги на виборах він знову запевнив, що припинить війну в Україні.

"Ще до мого прибуття до Овального кабінету після перемоги на президентських виборах, я оперативно врегулюю конфлікт між Росією та Україною."

До речі, Павло Клімкін, колишній голова МЗС України, вважає, що переговори між Україною та Росією відбудуться, але тільки після виборів у США.

"Путін дуже хоче переговорів, але він хоче переговорів не з нами, а зі США та Заходом. Він вважає, що веде війну на нашій території з Заходом. Це його логіка. Але він прекрасно розуміє, що Захід йому не перемогти. І нас не перемогти. Я вважаю, що переговори будуть. Вони навряд чи будуть серйозними до моменту, коли перезавантажиться наступна американська адміністрація. Непублічні розмови - це все можливо. Вони завжди відбуваються - так побудована зовнішня політика", - розповів Клімкін.

Ситуація залишається складною: російські війська продовжують наступ на Донеччині, тоді як українські сили утримують позиції в Курщині. Російська Федерація майже безперервно атакує мирні міста та критичну інфраструктуру України за допомогою "Іскандерів" та інших ракетних систем. У відповідь, Україна знищує російські нафтобази та військові об'єкти, а також вперше використала новітню зброю власної розробки – ракету-дрон "Паляниця". За інформацією Bloomberg, яка посилається на розвідку Пентагону, наразі і Україні, і Росії бракує військових ресурсів для проведення масштабних наступальних операцій.