"Слава Україні" - про Львів: життя старообрядців Одещини та їхнє ставлення до війни і Путіна.

У селі Стара Некрасівка на Одещині, яке є осередком старообрядців етнічних росіян, вже зафіксовано трьох загиблих у війні з Російською Федерацією.

Представники громади старообрядців із села Стара Некрасівка в Ізмаїльському районі Одещини вважають себе "рускіми" й намагаються дотримуватися давніх традицій. Проте агресивну політику Путіна не підтримують, а багато чоловіків воюють на фронті у лавах ЗСУ.

Про що висловлюються старообрядці щодо війни з Російською Федерацією, розповідається в матеріалі "Громадського".

Село Стара Некрасівка було засноване в 1811 році старообрядцями-некрасовцями, які становлять переважну більшість його мешканців. З населення в три тисячі осіб близько 70% – етнічні росіяни. Однак, вони надають перевагу ідентифікувати себе як "рускі", а не росіяни.

"Під час існування СРСР ми відчували себе частиною російської території - адже де є російський храм, там і російська земля. Тепер у мене український паспорт, а моя національність - росіянин, хоч у документі це не зазначено. Але одягати вишиванку було б нещирим. Хто я насправді? Бессарабець? Українець?" - запитує місцевий мешканець Павло Бондарєв журналістку. І відразу ж додає: "Ми руські, але не росіяни".

За його словами, місцеві мешканці "протягом багатьох років мирно співіснували" і "не втручалися у політичні справи". Старообрядець зазначає, що тільки під час президентства Порошенка в їхньому селі почали "вивішувати зображення Бандери та Шухевича".

"Ми не ставимо під сумнів Львів, але прагнемо, щоб і Львів визнавав нас. Фраза 'Слава Україні!' належить Львову, а не Одещині. Не можна в один момент зробити Бессарабію українською. Все це робиться бездумно, граючи на руку ворогу Путіну", - висловлює свою думку старообрядець Павло Бондарєв.

Завідувачка клубу в Старонекрасівці, Міла Антонівна, відзначає, що коли під час заходів їй, як етнічній росіянці, доводиться звертатися до переважно російськомовної аудиторії українською, це викликає у неї певний дискомфорт. Крім того, вона висловлює незадоволення тим, що на офіційних подіях представників липован часто змушують відмовлятися від своїх традицій заради загальноукраїнських.

"Старообрядці, наприклад, не беруть участі у колядуванні та щедруванні. Натомість ми активно організовуємо ці традиційні заходи – в останній раз зібрали 3000 гривень на підтримку ЗСУ", - ділиться вона.

Досі учасниці місцевих художніх колективів виходили на сцену в спідницях та кофтинах традиційного донського стилю, а також у російських сарафанах. Наразі ж вони одягають українські національні костюми і, замість російських народних пісень та частівок, виконують українські та патріотичні мелодії.

"Липовани, які протягом століть залишалися в глибокій опозиції до будь-якого уряду, почали сприймати українську державність як важливу реальність з початком повномасштабної війни. До середини XX століття вони практично не брали участі в жодній армії, а сьогодні вже приєднуються до Збройних Сил України", - зазначається у статті "Громадського".

"Мій син виховує трьох дітей і міг би уникнути війни, але він піддався впливу нашої пропаганди, розповідаючи мені про бурятів, які жорстоко поводяться з українцями. Коли йому надіслали повістку, він вирішив не ховатися. Я намагався його відговорити: 'Льошо, 'рускіє' наступають, ти ж росіянин, подумай про це'. Але вже 3 березня 2022 року він пішов на фронт... Нам слід було ще в 2014 році знайти спільну мову з нашими ворогами, адже маленька собачка ніколи не зможе перемогти слона. Натомість нам запропонували армію, мову та віру, і от тепер маємо війну", - додає Павло Бондарєв, який раніше висловлював своє невдоволення щодо Порошенка та "портретів Бандери".

За інформацією репортерів, мешканці Некрасівки не прагнуть обговорювати питання війни.

"Коли вперше з'явилися російські "шахеди", мені на думку спало: "Господи, чому ж ми страждаємо? Адже ми теж росіяни", - ділиться своїми переживаннями місцева жителька Міла Антонівна.

Дехто з місцевих розповідав журналіста, як зять чи син воював на Зміїному, а через кілька годин телефонували і просили не згадувати у матеріалі їхніх рідних. Ветерани, які повернулися з полону, теж уникали від спілкування.

"Я не вважала росіян ворогами, адже вони - наші. Мала уявлення, що вони прийдуть, як у Крим, без руйнувань і насильства, адже ми ж звичайні люди. Впевнена, що влада згодом знайде спільну мову", - ділиться думками Тетяна, жителька Старої Некрасівки.

На алеї Слави у Старій Некрасівці поховано двох бійців. Тіло третього під час бойових дій залишилося на зайнятів ворогом території. Також у селі влітку загинув 15-річний юнак, який дістав із каналу в плавнях уламок "Шахеда" з нерозірваною бомбою і намагався його розібрати.

Старообрядництво зародилося в Московії в середині XVII століття як реакція на реформи, ініційовані московським патріархом Ніконом. Ці реформи мали на меті привести московське православ'я до єдиного стандарту, близького до традицій Київської митрополії, на яку вже тоді почали посягати московські владики.

Старообрядці виступили проти нововведень, за що зазнали страшних репресій від тодішньої царської влади. Рятуючись від переслідувань, вони тікали у найвіддаленіші частини Московії - наприклад, на Сибір та Алтай, а також закордон. На теренах сучасної України вони осіли на Буковині (центр - село Біла Криниця), що була під владою Австро-Угорщини, а також на півдні Бессарабії.

Одна з гілок старообрядців - некрасівці, нащадки донських козаків, які після придушення Булавінського повстання пішли з Дону 1708 року. Названі на честь ватажка, Гната Некрасова. Вони оселилися на Дунаї, на землях, що тоді перебували під владою Османської імперії. На Дунаї козаки-некрасівці в основному розселилися в Дунавцях (Верхній і Нижній) і Сари-Кей, а також в селах Слава Черкаська, Журилівка, Некрасівка (Стара і Нова) й інші.

Старообрядці не є частиною РПЦ Московського патріархату, на чолі з Z-патріархом Кирилом, оскільки вважають цю організацію єретичною. До 2022 року українські старообрядці підпорядковувалися окремій Древлеправославній церкві, що базувалася в Москві. Однак після початку повномасштабного вторгнення керівництво українських старообрядців засудило дії Російської Федерації та оголосило про свою незалежність. Тепер цю церкву називають Древлеправославною церквою України.