Україна уклала угоду про безпеку з Хорватією: подробиці та зміст документа


Президент України Володимир Зеленський і Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович підписали Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку між двома країнами. Цією угодою Хорватія закріплює свій обовʼязок підтримувати Україну до перемоги у війні.

Церемонія підписання відбулася у Дубровнику у середу, 9 жовтня, повідомили в Офісі президента. З початку повномасштабної війни з лютого 2022 року Хорватія надала Україні близько 300 млн євро допомоги, включаючи 11 оборонних пакетів.

Новий документ підтверджує зобов'язання Хорватії надавати підтримку Україні до її остаточної перемоги у війні.

Угода охоплює ряд важливих аспектів, зокрема співпрацю в оборонній сфері, що включає спільне виробництво озброєння та реалізацію проектів на території України. Окрім цього, держави мають намір укріплювати свої зв'язки в галузі цифрової безпеки та обміну розвідувальною інформацією. Хорватія також висловила готовність надавати допомогу в гуманітарному розмінуванні, вже виділивши понад 10 мільйонів євро на ці цілі, а також готова поділитися своїм досвідом у боротьбі з мінами та підтримці ветеранів.

Іншою ключовою темою угоди є забезпечення відповідальності Росії за завдані збитки та підтримка санкційного тиску на агресора. Хорватія також висловила готовність допомагати Україні в її прагненні до членства в Європейському Союзі та НАТО, продовжуючи зусилля для втілення Формули миру.

Крім того, в документі наголошується, що Хорватія підтримує Україну на шляху до ЄС і НАТО та зобов'язується й надалі докладати зусилля для реалізації Формули миру.

Повний текст Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Хорватія

I. Преамбула

Україна та Республіка Хорватія (надалі іменовані як "Учасники" або "Україна" та "Хорватія") об'єднані у своїй відданості спільним цінностям, серед іншого правам людини та основоположним свободам, демократії та верховенству права.

Учасники відстоюють спільні цінності миру, безпеки, стабільності та процвітання, а також активно підтримують міжнародний порядок, що ґрунтується на правилах.

Таким чином, Україна та Хорватія знову рішуче засуджують неспровоковану, безпідставну та незаконну агресію Росії проти України, а також тимчасову окупацію українських територій, що є порушенням міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Гельсінського заключного акту та Паризької хартії.

Відповідно до Декларації щодо України, ухваленої парламентом Хорватії 25 лютого 2022 року, Хорватія рішуче засуджує неспровоковану агресію Росії проти суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України. Хорватія залишається непохитною у своїй відданості підтримці незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, а також невід'ємного права України на самооборону від російської агресії відповідно до статті 51 Статуту ООН, та прагненню України до всеосяжного, справедливого та сталого миру.

Солідарність Хорватії з Україною має глибоке підґрунтя, адже обидві країни усвідомлюють істинний національний сенс і значення захисту від агресивних воєн, що спрямовані на захоплення територій та підкорення.

Ураховуючи це, Хорватія володіє неповторними можливостями для підтримки України, спираючись на свій досвід, який виник в умовах війни. Це стосується, зокрема, таких напрямків, як розмінування, підтримка ветеранів та здійснення правосуддя у випадках серйозних злочинів.

Зважаючи на зазначені спільні цінності, Україна та Хорватія залишаються непохитно відданими тривалій співпраці та взаємній підтримці. Хорватія підтримує Україну з моменту початку російської агресії у 2014 році і планує продовжувати цю підтримку до повної перемоги України.

З лютого 2022 року Хорватія надала Україні підтримку в різних сферах, включаючи економічну, фінансову та гуманітарну, на загальну суму близько 300 мільйонів євро. Серед цієї допомоги - 11 пакетів військової підтримки. Хорватія й надалі планує забезпечувати Україні допомогу, дотримуючись вимог свого національного законодавства та Конституції.

Учасники знову підтверджують свою готовність продовжувати зміцнення співпраці, виконуючи двосторонні та довгострокові зобов'язання в численних сферах. Серед них — політика, економіка та фінанси; питання безпеки та партнерства; гуманітарна діяльність; енергетика; реконструкція, відновлення та розвиток; правова сфера, зокрема відповідальність за серйозні злочини, вчинені під час агресії Росії; наука; технологічні інновації; культура; спорт; молодіжна політика та інші напрямки.

Це сприятиме зусиллям України щодо захисту себе, протистояння спробам дестабілізації, стримування актів агресії в майбутньому, відновлення своєї економіки, захисту своїх громадян і прискорення, зокрема, її інтеграції та вступу до ЄС і НАТО.

II. Співробітництво та підтримка України в політичній, економічній та безпековій сферах

Хорватія й надалі забезпечуватиме Україні стійку політичну, безпекову та фінансову підтримку в її боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність проти російської агресії. Українська сторона, у свою чергу, залишається рішуче налаштованою на втілення реформ у сфері державного управління, акцентуючи увагу на прозорості, підзвітності та дотриманні принципів верховенства права.

Перспективи України полягають у її інтеграції до європейської спільноти народів. Безпека України є ключовим елементом європейської, євроатлантичної та глобальної безпекової архітектури. Відтак, Україні належить право визначати свій курс у зовнішній політиці та стратегії безпеки, включаючи вибір механізмів захисту, таких як участь у НАТО.

Учасники розвиватимуть співпрацю в галузі безпеки через двосторонні та багатосторонні платформи, обмінюючись розвідувальною інформацією з питань, які є спільно значущими.

Зобов'язання Хорватії щодо України спрямовані на доповнення внесків від партнерів, включаючи Європейський Союз, НАТО та їхні країни-члени, відповідно до вимог національного законодавства та Конституції. Ці зобов'язання також повністю узгоджуються зі Спільними безпековими зобов'язаннями, укладеними між Україною та Європейським Союзом 27 червня 2024 року, що отримують підтримку з боку Хорватії.

Учасники співпрацюватимуть між собою та з міжнародними партнерами задля забезпечення спроможності та стійкості України щодо захисту та стримування будь-якої можливої майбутньої агресії. Хорватія продовжуватиме надавати військову допомогу, базуючись на 11 пакетах військової допомоги, уже схвалених від початку агресії Росії.

Для досягнення зазначених цілей Учасники, за необхідності та за умови взаємної згоди, ініціюватимуть Стратегічний діалог щодо політики в області оборони та безпеки на рівні вищого керівництва.

Усвідомлюючи критичну необхідність постійної військової підтримки для України, Хорватія розглядатиме різноманітні варіанти надання допомоги, зокрема через створення коаліцій у рамках Контактної групи з оборонних питань, що стосується України.

З метою підвищення оборонної готовності Учасники заохочуватимуть співробітництво між своїми оборонно-промисловими комплексами (ОПК), ураховуючи також свій військовий досвід. ОПК України може стати потужним активом як для України, так і для євроатлантичної безпеки. З цією метою Учасники визначатимуть перспективи спільного оборонного виробництва, включно з можливостями спільних проєктів із локалізацією в Україні, з метою просування спільних економічних інтересів та зміцнення стратегічних зв'язків.

Учасники досліджуватимуть шляхи укріплення двосторонньої співпраці в галузі цифрової стійкості та кібербезпеки, прагнучи підтримати Україну в ідентифікації та запобіганні злочинній кіберактивності з боку Росії, а також інших державних і недержавних акторів у рамках міжнародного права.

Україна і Хорватія планують співпрацювати у сфері обміну розвідувальною інформацією, практиками та досвідом, щоб зміцнити свої можливості в галузі кібербезпеки та кіберзахисту. Це також включає підвищення кіберстійкості України та захист її критичної інфраструктури, що передбачає обмін технічною підтримкою.

Учасники співпрацюватимуть у боротьбі з іноземними інформаційними маніпуляціями та втручаннями, зокрема з російськими та іншими державними інформаційними впливами, агресивною пропагандою і дезінформаційними кампаніями, які загрожують національній безпеці. Це буде здійснюватися шляхом регулярного обміну досвідом та кращими практиками у сфері протидії подібним загрозам, стратегічної комунікації та публічної дипломатії.

Учасники підтверджують свою відданість європейським прагненням України, зокрема щодо повноправного членства України у Європейському Союзі. Майбутнє України - у ЄС. У зв'язку з цим Учасники щиро вітають рішення Європейської ради у грудні 2023 року про початок переговорів щодо вступу України до ЄС та скликання першої Міжурядової конференції у червні 2024 року.

Учасники підтверджують свою відданість спільній роботі над інтеграцією України до ЄС із кінцевою спільною метою - членством України у Європейському Союзі відповідно до Спільної декларації про європейську перспективу України, підписаної в Києві 8 грудня 2021 року Президентом України Володимиром Зеленським і Прем'єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем.

Хорватія буде й надалі надавати Україні свою підтримку, зокрема через обмін досвідом та знаннями, які вона здобула під час свого процесу вступу. Окрім цього, країна активно сприятиме Україні в рамках Європейського Союзу, співпрацюючи з його інститутами та державами-членами для підтримки українських реформ і просування до членства.

Учасники наголошують на важливості заслуг у процесі інтеграції до Європейського Союзу. Хорватія позитивно оцінює досягнення України у реформуванні, яке було реалізовано до цього часу, і визнає її зусилля з впровадження критично важливих реформ, незважаючи на надзвичайно важкі умови, пов'язані з захистом від збройної агресії.

Хорватія продовжує активно підтримувати Україну, як на двосторонній основі, так і в рамках Європейського Союзу та програми Ukraine Facility. Ця підтримка спрямована на відновлення та реконструкцію країни, а також на реалізацію реформ, що сприяють модернізації України у відповідності до її євроінтеграційних зусиль.

Хорватія продовжуватиме активно підтримувати ініціативи Європейського Союзу, спрямовані на забезпечення негайної та тривалої безпеки і стабільності України. Це включатиме передбачуване, ефективне та сталий надання як військової, так і цивільної допомоги, зокрема через Європейський фонд миру та Консультативну місію ЄС, що займається реформуванням сектору цивільної безпеки в Україні. Додатково, Хорватія буде надавати гуманітарну, фінансову та економічну підтримку, допомагати у розміщенні внутрішньо переміщених осіб, сприяти реформам, відновленню та реконструкції, а також вживати обмежувальних заходів, підтримувати механізми підзвітності, дипломатичні зусилля та глобальну співпрацю.

Хорватія й надалі буде підтримувати ініціативу "Шляхи солідарності Україна - ЄС", розглядаючи її як важливий аспект для зміцнення української економіки та суттєвий елемент у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.

Зважаючи на важливість українського зерна для світової продовольчої безпеки і його значення для економіки України, Хорватія розгляне варіанти підтримки гуманітарної програми Grain from Ukraine, яка має на меті постачання зерна країнам, що переживають серйозні проблеми з продовольством.

Учасники визнають цінність санкцій для обмеження доступу Російської Федерації та інших держав-агресорів до фінансів, товарів, технологій і послуг, які вона використовує у своїй агресії, і для стримування майбутніх нападів.

Учасники наголошують на важливості постійної готовності зберігати та запроваджувати нові обмежувальні заходи для посилення тиску на Росію, а також на повному та ефективному виконанні чинних санкцій. Хорватія повністю виконує чинні санкційні режими ЄС проти Росії, Білорусі та всіх інших суб'єктів, які підривають територіальну цілісність і суверенітет України.

Учасники продовжать зусилля, щоб витрати Росії на агресивні дії залишалися на високому рівні, зокрема через запровадження санкцій та контроль за експортом. Хорватія також буде підтримувати співпрацю з партнерами для протидії всім формам обходу санкцій.

Учасники обмінюватимуться актуальною інформацією, що стосується підстав для введення санкцій, а також іншими важливими відомостями, відповідно до своїх зобов'язань та вимог національного законодавства.

Учасники висловлюють щирі вітання та рішучу підтримку результатам саміту НАТО, що відбудеться у Вашингтоні в липні 2024 року, який підтверджує, що Україна має майбутнє в НАТО. Як країна-член альянсу, Хорватія продовжить активно підтримувати незворотний курс України до повноцінного членства в НАТО. Це включає посилення оборонних спроможностей та військової сумісності між НАТО та Україною, а також зміцнення політичних зв'язків. Враховуючи національний внесок у Комплексний пакет допомоги НАТО для України, Хорватія зобов'язується надалі надавати підтримку Україні в рамках фінансових зобов'язань НАТО щодо тривалої безпекової допомоги.

Учасники одностайно висловлюють підтримку результатам Саміту миру для України, що пройшов у Швейцарії у червні 2024 року. Для досягнення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні необхідно спиратися на принципи міжнародного права, зокрема на статут ООН, а також на повагу до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Російська Федерація повинна не лише припинити використання сили, але й у майбутньому утримуватися від загроз, що можуть зашкодити територіальній цілісності чи політичній незалежності України.

Хорватія зобов'язується продовжувати свої дипломатичні зусилля як на двосторонньому рівні з третіми країнами, так і на багатосторонніх форумах задля сприяння впровадженню Української формули миру та її принципів і продовжуватиме працювати над пунктами Української формули миру, зокрема на рівні радників із національної безпеки та зовнішньополітичних радників, послів в Україні та відповідних експертів.

Учасники наголошують, що для досягнення миру необхідно залучення всіх сторін до відкритого діалогу. У цьому контексті успішна мирна реінтеграція Хорватією територій Східної Славонії, Барані та Західного Срему може стати важливим прикладом для наслідування. Хорватія готова ділитися своїм досвідом з Україною в цій важливій справі.

Учасники засвідчують результати першого парламентського саміту міжнародної Кримської платформи, що пройшов у Загребі в жовтні.

2022 року, а також цілі третього саміту "Україна - Південно-Східна Європа" в Дубровнику в жовтні 2024 року. Хорватія залишається твердо налаштованою продовжувати підтримку України в цих та всіх інших регіональних і міжнародних політичних і дипломатичних форумах, заходах і зусиллях.

Хорватія стала частиною Міжнародної коаліції на підтримку повернення українських дітей і буде й надалі допомагати вразливим українським дітям через ініціативи з реабілітації та програми з навчання мінної безпеки.

III. Сприяння та допомога Україні в гуманітарних, енергетичних, розвиткових, правових, наукових та інших аспектах.

Хорватія підтверджує своє прагнення зберегти та зміцнити підтримку в таких ключових галузях, як гуманітарна допомога, енергетика, відновлення та розвиток інфраструктури, правова система з акцентом на забезпечення підзвітності, наука, технології, молодіжні ініціативи та інші напрямки співпраці з Україною. Підтримка Хорватії залишатиметься стабільною, надійною та довготривалою.

На знак солідарності з Україною Хорватія продовжує надавати екстрену та гуманітарну допомогу народу України. Станом на сьогодні понад 28 тис. громадян з України, які втекли від російської агресії, звернулися по тимчасовий захист і були прийняті Хорватією з лютого 2022 року. Хорватія також надає та продовжуватиме здійснювати реабілітацію українських жертв російської агресії, включно з найбільш уразливими групами ветеранів і дітей, постраждалих від війни.

На основі власного досвіду, отриманого під час Вітчизняної війни, Хорватія повністю усвідомлює, що гуманітарне розмінування є критично важливим етапом для всебічного соціально-економічного відновлення постраждалих регіонів. У зв'язку з цим, учасники конференції висловлюють щиру вдячність та підтверджують результати Міжнародної донорської конференції, присвяченої гуманітарному розмінуванню в Україні, що відбулася в Загребі в жовтні 2023 року. На цьому заході 34 країни-учасниці надали рішучу політичну підтримку протимінній діяльності в Україні, пообіцявши виділити майже пів мільярда євро, включаючи додаткові 5 мільйонів євро, які надає Хорватія. Цей фінансовий внесок є логічним продовженням попередніх зусиль Хорватії у сфері розмінування. Загалом, підтримка розмінування в Україні з боку Хорватії вже перевищує 10 мільйонів євро. Хорватія має намір продовжувати постачання обладнання, обмін досвідом, навчання та фінансову підтримку в сфері розмінування в Україні.

Учасники категорично засуджують масовані, системні та навмисні військові агресії Росії проти українських міст і цивільних об'єктів, зокрема енергетичних систем. Українські електростанції та енергетична інфраструктура зазнають значних руйнувань через ці жорстокі атаки. У цьому контексті Хорватія продовжить надавати технічну та фінансову підтримку Україні для відновлення й зміцнення енергетичної інфраструктури.

Продовжуючи успішні ініціативи, реалізовані раніше, зокрема реконструкцію дитячого садка в Гостомелі, Хорватія й надалі сприятиме відновленню важливої соціальної інфраструктури.

Хорватія продовжить надавати підтримку Україні в процесі відновлення та реконструкції, обмінюючись своїм досвідом, експертизою та ресурсами. Хорватський банк реконструкції та розвитку готовий розглянути можливість участі в програмі ЄС Ukraine Facility, враховуючи зацікавленість та потенціал хорватських підприємств. Як країна-кандидат у ОЕСР, Хорватія з радістю вітає визнання України як потенційного члена ОЕСР у 2022 році та відкриття офісу ОЕСР у Києві у 2023 році. Хорватія також активно підтримує ініціативу створення Програми ОЕСР для України, виділивши на ці цілі добровільний внесок у розмірі 250 тисяч євро.

Учасники акцентують, що боротьба з безкарністю є невід’ємною складовою, оскільки без відновлення справедливості та відповідальності в Україні неможливо досягти стійкого миру. Вони мають намір притягнути до суду тих, хто несе відповідальність за військові та інші міжнародні злочини, вчинені в Україні або проти неї в умовах агресивної війни Росії, згідно з нормами міжнародного права. Учасники продовжать підтримувати діяльність Офісу Генерального прокурора України та Міжнародного кримінального суду, щоб забезпечити всебічне та справедливе розслідування можливих міжнародних злочинів, використовуючи незалежні, ефективні та надійні юридичні механізми.

Хорватія залишатиметься активним учасником Коаліції, що займається пошуком шляхів для створення трибуналу, який розглядатиме злочини агресії проти України, а також у Консультативній групі, що зосереджена на найтяжчих міжнародних злочинах. Країна планує регулярно ділитися своїм досвідом у сфері правосуддя, пов'язаним із розслідуванням воєнних злочинів, зокрема через організацію семінарів, присвячених розслідуванню та кримінальному переслідуванню цих злочинів. Меморандум про співпрацю, підписаний між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції, державного управління і цифрової трансформації Республіки Хорватія 11 вересня 2024 року в Києві, стане важливим кроком у зміцненні партнерства в цій галузі.

Учасники підтверджують свою відданість притягненню Російської Федерації до відповідальності за заподіяння втрат, збитків і шкоди фізичним та юридичним особам, а також Україні внаслідок її міжнародно-протиправних дій в Україні або проти України, включно з її агресією, що порушує Статут ООН, що також допоможе стримувати наступні напади та сприятиме відновленню України.

Хорватія, співпрацюючи зі своїми партнерами, продовжуватиме вивчати всі законні шляхи, які відповідають чинним договірним зобов'язанням, законодавству ЄС і нормам міжнародного права, за допомогою яких російські активи можуть бути використані для підтримки України.

У пріоритетному порядку Учасники продовжуватимуть співпрацю з державами "Групи семи" та іншими партнерами щодо створення компенсаційного механізму для забезпечення відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих агресією Росії, як це передбачено Статутом Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, ухваленим Резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3. У зв'язку з цим Учасники вивчатимуть відповідні варіанти фінансування компенсаційного механізму для надання швидкої та адекватної компенсації жертвам агресії.

Учасники зобов'язуються підтримувати та посилювати співпрацю у сфері науки й технологій, зокрема через Програму співробітництва між Міністерством освіти і науки України та Міністерством науки, освіти та молоді Республіки Хорватія у сфері науки та технологій, підписаної в Києві 11 вересня 2024 року.

Наділена можливостями та освічена молодь відіграє вирішальну роль у відбудові та відновленні України, особливо щодо зміцнення демократичних цінностей, сприяння підприємництву та прискорення довгострокового процвітання України.

Учасники підкреслюють вкрай важливу роль співпраці з громадянським суспільством. Це включає, але не обмежується, соціальною реабілітацією українських військових ветеранів; навчанням дітей в Україні основам мінної безпеки; а також обміном знаннями та досвідом в цій сфері з Міністерством внутрішніх справ України.

Більше ніж 500 українських дітей з регіонів, що постраждали від війни, провели свої літні та зимові канікули в Хорватії, де отримали важливі знання про мінну безпеку. Цю ініціативу буде розвивати й надалі.

Хорватія продовжує бути рішучою у забезпеченні та, за потреби та за погодженням з Учасниками, посиленні своєї політичної, економічної, безпекової, гуманітарної та іншої підтримки України в майбутньому.

IV. Заключні положення

Цей договір є міжнародним актом, який не вимагає затвердження національними парламентами сторін-учасників.

Учасники виконуватимуть цю Угоду відповідно до національного законодавства Учасників, бюджетних асигнувань та міжнародно-правових зобов'язань, зокрема зобов'язань Хорватії як держави - члена ЄС.

У разі потреби, учасники установлять відповідальні органи для створення та впровадження двосторонніх угод, керуючись напрямами співпраці, визначеними в цій Угоді.

Ця угода залишатиметься в силі протягом десятирічного терміну з моменту її підписання.

Якщо Україна вступить до НАТО до завершення терміну дії цієї Угоди, Сторони ухвалять рішення про її подальший статус.

Уповноважені органи Сторін мають право укладати як виконавчі, так і технічні угоди по конкретних аспектах співпраці в контексті реалізації цієї Угоди або як доповнення до неї.

Робоча група, що була заснована у 2016 році для співпраці між Україною та Республікою Хорватія, продовжує виконувати роль ключового інституційного механізму у зміцненні двосторонніх відносин між країнами.

Ця структура й надалі використовуватиметься для передачі експертних знань і досвіду Хорватії в постконфліктному переході та реабілітації, включно з діяльністю з розмінування, передачею знань і досвіду Хорватії, набутого в процесі вступу до ЄС, а також використовуватиметься для зміцнення економічних, культурних і наукових зв'язків.

Цю Угоду може бути розірвано будь-яким Учасником у будь-який момент шляхом надсилання письмового повідомлення іншій стороні. Угода втрачає чинність через шість місяців після отримання такого повідомлення. Водночас, розірвання не вплине на виконання вже розпочатих заходів або проєктів, рішення про які були прийняті до дати припинення, якщо Учасники не досягнуть іншої домовленості.

Ця Угода може бути змінена та доповнена, включно із внесенням до неї додатків, за взаємною письмовою згодою Учасників.

Будь-які спори щодо тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуватимуться мирним шляхом або шляхом переговорів між Учасниками.

Ця угода почне діяти з моменту її підписання.

У місті Дубровник, Хорватія, 9 жовтня 2024 року підписано даний документ трьома мовами: українською, хорватською та англійською. У випадку виникнення будь-яких розбіжностей у трактуванні, перевага надається англійському тексту.

За Україну: Володимир Зеленський, Президент

За Республіку Хорватія: Андрей Пленкович, Премʼєр-міністр

Нагадаємо, що 9 жовтня президент України Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до Хорватії. Під час цього візиту він обговорив з прем'єр-міністром Андреєм Пленковичем питання, що стосуються оборонного співробітництва, реабілітації поранених військових та відновлення України. Крім того, в рамках програми візиту заплановані зустрічі з представниками інших держав регіону.

Related posts